Особливості вирощування перця солодкого

Велике значення в отриманні високих урожаїв перців має досвід агронома, регулярне отримання сучасної інформації, обмін досвідом із колегами, а також самостійні спостереження за тим, як поводиться рослина.

У виборі насіння доцільно віддати перевагу тому, що вже оброблено інсектицидами. «Ми вивчали проблеми із заплідненням насіння перців і також визначали наявність грибів, бактерій, вірусів у рослинах, – розповідає Віктор Валентинович. – Чи не найбільшою проблемою було ураження рослин грибами та бактеріями. Відтак, їх потрібно видалити, наприклад, шляхом дезінфекції. Оптимальний варіант – обробка протягом 15 хвилин 2%-ю хлоркою для тотального знезараження. Потім протягом 2 годин насіння промивають у воді. Якщо ж придбали насіння зарубіжної селекції, нічого подібного робити не потрібно, бо насіння оброблене тірамом. Ми своє насіння також обробляємо цим фунгіцидом, який на українському ринку представлений препаратом Роялфло. Інсектицидами обробляти насіння перцю недоцільно, бо вирощується розсада на обмеженій площі, на штучному ґрунті чи торфі, де личинок ґрунтових шкідників апріорі немає».

Основне завдання фахівця – максимально подовжити вегетацію виробничої ділянки. Зробити це можна, якщо дещо перетримати розсаду в теплиці й висадити її у відкритий ґрунт у віці 65–75 діб. Завдяки цьому можна пришвидшити входження перцю в плодоношення. Саме з такої розсади реально отримати 60 т/га. Ті самі фермери, що садять у поле розсаду у віці 30–35 діб, збирають не більше ніж 35 т/га.

Щоб отримати вікову розсаду, потрібно чітко вирахувати термін садіння насіння. Наприклад, кінцевий термін її посадки у відкритий ґрунт – 15 травня. Відлічимо назад 60 днів і накинемо ще 10–15 днів на отримання повноцінних сходів. Фермерам, що мають спеціальні машини, для висіву насіння в касети, працювати значно легше. Якщо ж працюєте вручну і маєте великі площі, не забудьте передбачити на посів 5–7 діб. Якщо в господарстві немає розсадо-садильної машини для висаджування розсади у відкритий ґрунт, то й на цей процес накиньте кілька діб. Отже, посів насіння має відбутися не пізніше кінця лютого.

У вирощуванні розсади пильну увагу зверніть на ранішні та нічні температури в теплиці, за перепаду яких на рослинах утворюється конденсат, що є прямим шляхом до розвитку грибних хвороб. Провітрювати розсадну теплицю, коли на вулиці мінусова температура, важко. Вихід із ситуації – ґрунтовий підігрів чи опалення, за яким потрібно слідкувати в кризові моменти, щоб не накопичувалося надміру вологе повітря, не було джерела інфекції, тобто вологи, унаслідок чого проростають спори грибів.

Якщо на момент пересаджування розсади у відкритий ґрунт холодно, правильним рішення буде відтермінування процесу. Гарантій того, що за добу-дві не настане похолодання до 3…5 °С немає, а це загрожує призупиненням вегетації, регенерації, розвитку кореневої системи рослини. Врешті-решт, усе скінчиться тим, що перець скине листки. Так, після вкорінення рослина його відновить, почне цвісти, але з першим урожаєм господарство суттєво забариться.

Коли садите розсаду в поле у віці 65–75 днів, зверніть увагу на те, то на розгалуженні між гілочками утворюється квітка. Її бажано видалити, щоб не перехоплювала поживні речовини, яких згодом бракуватиме рослині для нормального розвитку. Так, за її збереження на кущі утвориться ранній шикарний плід, але він призупинить розвиток усіх інших, що мають зав’язатися на вищих ярусах. Цей прийом називається коронування. Він трудомісткий, але вартий зусиль агронома, бо кущ розвиватиметься рівномірно, повноцінно й віддаватиме товарні однокаліберні плоди.

Далі агроном має спостерігати за виробничою ділянкою. Якщо погода дощова, доведеться працювати фунгіцидами й не забувати про позакореневі підживлювання. Чудово зарекомендував себе на перцях комплекс бактеріальних суспензій – справжній бактеріальний коктейль, в якому є азотфіксуючі бактерії та бактерії-антогоністи до низки шкодочинних грибів. Бактерії легко колонізуються на рослині та захищають її. Витрати бактерій мізерні – 20 г/га. На селекційних ділянках їх обов’язково підселяють на посіви під час кожної хімобробки чи разом із підживленням. «Казати про ідеальну кількість хімоборобок – недоречно, бо універсального рецепта не існує особливо для хвороб, симптоми яких ще не проявилися. Недоречно проводити обробки й проти шкідників, якщо не перевищено їх поріг шкодочинності», З-поміж найшкідливіших хвороб перців –це альтернаріоз, за якого гине листковий апарат рослини, що й призводить до загибелі куща. Якщо агроном не відреагує на розвиток хвороби, цілком вистачить два тижні для загибелі всієї промислової ділянки. Проте цього часу достатньо і для оперативного втручання в ситуацію: наростіть листковий апарат – і перець відновить активне цвітіння та плодоношення.

Ще одна проблема перців – совки, які прогризають плоди, заляльковуються, вилуплюється гусінь, що прогризає плід, росте в ньому, падає на землю, і наступного сезону знову відновлюється. Шкодочинність совок надзвичайна: у сезоні-2013 вони знищили виробничі посадки половини херсонських фермерів.

Щоб отримати форму перцю, запрограмовану селекціонером, потрібно створити рослині максимально комфортні температурно-кліматичні умови. Для цього застосовують крапельне зрошення (до речі, якщо розкласти на ділянці товсту крапельну стрічку у 8–10 мл, то нею можна буде скористатися й наступного сезону) і мульчувальну плівку, яка не лише захистить посіви від бур’янів, а й допоможе зберегти вологу, створити оптимальні умови для кореневої системи. Херсонські селекціонери, обираючи укривний матеріал, віддають перевагу серебрянці, а не чорному чи білому агроволокну, бо саме на ній можна отримати найбільші врожаї.

Окремо варто сказати й про просторові умови: чим рідшими будуть посіви, тим більш розкішно виглядатимуть кущі. Проте загальну врожайність підраховують не по окремих кущах: оптимальна щільність посадки перцю, за досвідом каховських селекціонерів, становить 60–70 тис. шт/га, а на селекційних і насіннєвих ділянках раціонально висадити близько 72 тис. шт/га рослин.