Судинний бактеріоз

Зараження капусти спостерігається на всіх етапах вирощування: на сходах, на розсаді і на дорослих рослинах. Шкідливість судинного бактеріозу полягає в зниженні врожаю качанів і в погіршенні харчової цінності. Уражені качани містять цукрів в 1,5 рази, а аскорбінової кислоти на 11-17% менше, ніж здорові.

Поширенний патоген майже повсюди. Бактерії переносяться з краплями дощу і шкідниками капусти. На сім'ядолях перші ознаки захворювання проявляються у вигляді просвітлення їх країв. Рослини можуть загинути або сповільнюються в рості і викривляються.

На дорослих рослинах зараження також починається від краю листової пластинки у вигляді пожовтіння, зона пошкодження приймає V-подібні обриси. В межах пожовклоїм тканини жилки листа стають чорними, утворюючи чорну сітку, що і дало назву даного захворювання – чорна гниль. На поперечному зрізі черешка також видно побуріння або почорніння судин. Пізніше уражені зони набувають темно-коричневе забарвлення і відмирають.

Одним із способів діагностування захворювання є огляд рубця на стеблі після видалення листя. Уражена судинним бактеріозом рослина має характерні чорні кільця судинних пучків на рубці. При подальшому розвитку хвороби симптоми можуть поширитися на верхні листки, де хлоротичні пошкодження, що виникають в результаті системного зараження, можуть з'являтися в будь-якій частині листа. Хворі рослини затримуються в рості. Нижні листя можуть опадати, качани дрібніють.

Хвороба може прогресувати під час зберігання, приводячи качани до непридатності. Часто за судинним бактеріозом слідує мокра гниль, яка перетворює стебла і листя уражених рослин, водянисту масу з неприємним запахом. У прохолодних умовах симптоми можна сплутати з бактеріальної плямистості капусти або з жовтою плямистістю листя.

Грамотрінательпие неспороутворюючи бактерії, паличкоподібної форми, Облігатні аероби. На МПЛ утворюють гладкі округлі опуклі колонії, жовтуватого кольору з рівним краєм, в центрі – кристалики. Збудник стійкий до висихання і заморожування.

Бактерії здатні заражати рослини капусти на всіх стадіях розвитку. Найчастіше зараження відбувається через гідатоди, при сильних дощах або надмірному поливі. Воротами інфекції можуть служити продихи. Збудник хвороби може проникати в рослину і через природні пошкодження кореневої системи. Бактерії потім через головну жилку і черешок листа проникають в кочеригу. Збудник хвороби може заражати рослину також через механічні травми.

Масовому розвитку судинного бактеріозу сприяє тепла волога погода під час вегетації, а також пошкодження рослин комахами. При температурі 27-30 °С симптоми проявляються через 10-12 днів після зараження.

У холодних умовах інфіковане рослина може і не проявляти симптомів чорної гнилі. При підвищенні температури хвороба «раптово» з'являється у зовні здорових рослин. Найбільш сприятливі умови для розвитку хвороби встановлюються, коли дні стоять теплі, а ночі прохолодні. У таких умовах у краю листа гідатоди формують гутаніонние крапельки, які забезпечують умови для проникнення бактерій в рослину. У польових умовах поширенню хвороби сприяють дощ з поривчастим вітром або полив, культивація, комахи-шкідники, слимаки або потоки зараженої води.

Збудник представлений декількома фізіологічними расами. Рослини-резерваторов: всі види капусти, редису, редьки, турнепсу, брукви, гірчиці. Зберігається інфекція на насінні, але основним джерелом є рослинні залишки, в яких патоген може залишатися до двох років.

Бактерії можуть також інфікувати капустяні бур'яни, такі, як клоповник віргінський, дика редька, чорна горчіпа, вороння лапа, суріпиця і інші. Ці бур'яни, а також рядом зростаючі культурні рослини можуть служити резерваторами для бактерій, які звідти поширюються на здорові посадки. Вторинне зараження від інфікованої розсади може відбуватися при пересадці або під час догляду за рослинами.

Заходи захисту:

• Слід використовувати високоякісне насіння, що не заражені збудником.
• Вирощувати стійкі гібриди капусти.
• Дотримання сівозміни з виключенням культур капустяних дозволяє уникнути зараження капусти через рослинні залишки.
• Боротьба протягом вегетаційного сезону з хрестоцвітними бур'янами зменшує ймовірність накопичення інфекції.

Для запобігання поширенню збудника комахами і слимаками дуже важливо виконувати програму боротьби з шкідниками в повному обсязі.