Технологія вирощування томата

ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ ТОМАТІВ ПОСІВНИХ І РОЗСАДНИХ У ВІДКРИТОМУ ГРУНТІ

 

Томати (Lycopersicon esculentum)- відносяться до сімейства пасльонові. За характером росту рослин розрізняють сорти індетермінантні та детермінантні.

Детермінатні рослини зазвичай мають невеликий або середнього розміру кущ. Відмінною особливістю їх є те, що головне стебло та пасинки припиняють зростання після утворення 2-4 пензлів. Закінчуються всі пагони суцвіттям. Суцвіття закладаються через 1-2 листки.

Індетермінатні сорти мають необмежений ріст стебла, кисті закладаються на пагонах через 3-5 листків. Головні втечі та бічні пагони не закінчують зростання суцвіттям. Рослини з індетермінатним зростанням мають потужний кущ, темп цвітіння і плодоутворення у них нижчий, у результаті навіть за одночасного початку дозрівання з детермінантними рослинами дружність віддачі врожаю вони знижена.

Детермінантні сорти, що відрізняються дружнім цвітінням та плодоутворенням, що формують основну масу врожаю в короткий термін в умовах нестійкого зволоження, забезпечують отримання більш високих та стабільних урожаїв.

Індетермінантні сорти вирощуються в основному в закритому ґрунті на кілках або на шпалері.

Детермінантні сорти вирощуються переважно у відкритому ґрунті чи колах і займають до 80% площ томатів. Томати досить вибагливі до тепла. При температурі ґрунту 15°С від посіву до сходів проходить 14-22 дні, при температурі ґрунту нижче 11°C насіння проростає. Найбільш сприятлива температура для зростання та розвитку рослин 22 -25°С. Рослини досить вимогливі до вологості ґрунту. Найбільш вимогливі томати до водопостачання під час масового плодоутворення. Вологість ґрунту - цей час необхідно підтримувати не нижче 75-80% ППВ. Недостатня вологість ґрунту призводить до масового обсипання квіток і навіть зав'язей, затримує зростання та утворення плодів на бічних пагонах, у результаті значно знижуючи врожай.

 

ВИБІР ДІЛЯНКИ

Для томатів найкраще підходять добре освітлені ділянки з рівним рельєфом. Слід уникати перезволожених, знижених місць. Якщо немає іншого вибору, то таких ділянках томати вирощують на грядах чи гребнях.

Ґрунти

Кращі ґрунти для отримання високих урожаїв томатів – легкі супіщані або суглинні, добре дреновані, структурою, добре прогріваються, з рН близькою до нейтральної (6,0-7,0), багаті на органічні речовини. На вибраних ділянках обов'язково потрібно провести ґрунтовий аналіз для визначення вмісту поживних речовин, рН ґрунту. Зміст гумусу. Зміст гумусу має бути в межах 2-2,5%.

ПОПЕРЕДНИКИ

Найкращі попередники для томатів:

- бобові культури,

- огірки,

- цибуля,

- рання та середня капуста,

- зернові культури.

Не можна розміщувати томати після пасльонових культур (картопля, перець, баклажани). На ту саму площу томати можна повертати не раніше, ніж через 4 роки.

Це пов'язано з накопиченням у ґрунті хвороб та шкідників.

ПІДГОТОВКА ҐРУНТУ

Підготовку ґрунту розпочинають відразу ж після збирання попередника.

Осінь

- одне - дворазове дискування або лущення для подрібнення рослинних решток.

- внесення фосфогіпсу, фосфорних та калійних добрив.

- глибоке оранка - 25 - 30 см.

- Планування ґрунту.

Весна

- ранньовесняне боронування для закриття вологи.

- передпосівна культивація на глибину 4 – 5 см.

Якщо ґрунт засолений, необхідно провести гіпсування з розрахунку 5т/га фосфогіпсу. У перерахунку діючу речовину необхідно ввести 3,5 т CaSO4. Ця операція проводиться восени перед оранням. Це допомагає позбутися ґрунтової кірки і знизити засоленість ґрунту. При рН більше 8 гіпсування необхідно проводити протягом 3-4 років.

 

ПІДЖИВЛЕННЯ

Для правильного вибору системи добрив з осені на ділянці, відведеній під томати необхідно відібрати проби ґрунту для проведення агрохімічного аналізу на вміст поживних речовин та рН. З даних ґрунтового аналізу виробляється точний розрахунок доз мінеральних добрив. Органічні добрива безпосередньо під томати не вносять. Їх краще вносити восени під попередником, у нормі 30-40 тон/га свіжого гною (під огірки) чи перегною (інші культури). І тут поживні речовини використовуються найбільш оптимально. Калійні та фосфорні добрива краще вносити з осені під

основну обробку ґрунту. Застосовуючи без комплексного хлорного добрива Урожай NPK 3-14-

22у дозі 850-900 кг/га, рослини томатів на весь період зростання та розвитку будуть повністю забезпечені фосфором та калієм, а також у ґрунт паралельно вносимо близько 25 кг Д.В. /га амонійного азоту. Азотні добрива вносяться навесні дробове в нормі N90-120 кг буд. в/га - 265-350 кг аміачної селітри. Половина вноситься перед передпосівної культивацією, інші під час вегетації з підживленням. При вирощуванні на краплинному зрошенні це співвідношення може бути змінено. Якщо з якихось причин не вдалося внести з осені повну норму фосфорно-калійних добрив, рекомендуємо застосувати допосівну культивацію комплексне добриво Урожай NPK 6-13-20 в дозі до 900 кг/га. Відсутню частину азоту компенсуємо підгодівлями під час вегетації. Велике значення при вирощуванні томатів слід надати застосуванню мікроелементів. Їх краще застосовувати з позакореневим підживленням. Застосовується позакореневе підживлення комплексними добривами. Важливим елементом вирощування томатів є кальцій. При його нестачі плоди уражаються вершинною гниллю. На ґрунтах з недостатнім вмістом кальцію необхідно вносити добрива з його вмістом (кальцієва селітра) у нормі: на ґрунтах з високим вмістом солей, де не проводилося гіпсування – 40-50 кг. дв/га, на ґрунтах з низьким вмістом солей – 20-30 кг. дв/га. Також одним з важливих елементів є магній. Однак його потрібно застосовувати лише на ґрунтах, де відзначається нестача цього елемента. Тому обов'язково потрібно провести ґрунтовий аналіз. На ґрунтах, де вміст магнію недостатнє (легкі піщані та супіщані ґрунти), необхідно вносити 20-40 кг. дв/га MgО. Якщо вносимо комплексні добрива Урожай,

 

Висадка розсади

Розсаду висаджують на початку травня, коли нема загрози заморозків. Розсаду краще висаджувати у похмурі дні або у вечірній період. Якщо розсада переросла, її висаджують з нахилом. Ґрунт до, або відразу ж після висадки розсади має бути добре полита. Через 2-3 дні після висадки проводять підсаджування розсадою замість загиблих рослин і знову виробляють полив.

Переваги розсадного способу

- Економія насіннєвого матеріалу, що особливо важливо при вирощуванні гібридів, оскільки насіння гібридів дороге.

- отримання більш раннього врожаю.

- Висаджувати розсаду в оптимальні терміни та звести до мінімуму небезпеку пошкодження весняними заморозками.

- досягнення оптимальної густоти стояння рослин.

- максимальна вибірка врожаю. (Продукція не підпадає під осінні заморозки).

- створення конвеєра при вирощуванні.

- На ґрунтах, де є ризик утворення кірки, і складно отримати хороші сходи, розсадна технологія є більш прийнятною.

- Більший економічний ефект, оскільки продукції реалізується раніше за вищими цінами.

 

Однак за стійкістю рослин розсадні поступаються посівним через те, що при пересадці розсади порушується коренева система і потрібен час для відновлення рослин. Для отримання раннього врожаю використовують розсаду 60-65-денного віку, яку висаджують у відкритому ґрунті під плівкове укриття. Для інших цілей висаджують розсаду 25-45-денного віку. Існує також технологія вирощування томатів розсадою на гряді, з використанням плівкового мульчуючого покриття. Це дозволяє отримати ранній врожай, зберігати вологу в прикореневій шарі ґрунту, не дає можливості поширення бур'янів. Проте ця технологія потребує додаткових витрат. Схема посадки розсади багато в чому залежить від типу ґрунтів, виду зрошення. На краплинному зрошенні застосовується схема 120 + 60 * 33 (між краплинними трубками відстань 1,8 м, ширина рядка – 60 см). Кількість рослин на одному гектарі за такої схеми становить – 33,67 тисяч. При вирощуванні томатів за схемою 70*30 см кількість рослин на 1 га становитиме – 47,5 тисяч. При схемі 90+50*30 см кількість рослин становить 47,6 тисячі на 1 га.

ПОСІВ НАСІННЯ

Насіння висівають у добре підготовлений ґрунт на глибину 1см, але не глибше, так як при більш глибокому загортанні та недостатній енергії проростання насіння виникне проблема зі схожістю. Норма висіву встановлюється залежно від якості насіння та типу сівалки та варіює від 0.3 до 1.0 кг/га. Після посіву для кращої і одночасної схожості краще зробити коткування. Грунт на глибині висіву насіння має бути вологим. При сівбі в недостатньо вологий ґрунт можлива загибель насіння, що призведе до зрідженості посіву.

 

За фенологічними спостереженнями збігається з початком цвітіння вишні. Температура ґрунту в глибині посіву обов'язково повинна бути не нижче 13 град. Визначається температура за допомогою ґрунтового градусника. При високій якості насіння сходи томатів отримують на 12-14 день.

Схема посіву залежить від способу поливу, типу ґрунту та характеристики сорту та гібриду. На краплинному зрошенні застосовують схему 120 + 60*33 см (між краплинними трубками 1.8 м, ширина рядка – 60 см). Кількість рослин становить 33,6 тисячі на 1 га.

За інших способів поливу застосовуються схеми з міжряддям 70 см, або 90+50 см.

При вирощуванні без поливу посів проводиться в один рядок із міжряддям 140 см. Кількість рослин на 1 гектарі буде 20,5 тисячі.

 

ДОГЛЯД ЗА РОСЛИНАМИ

Протягом вегетації проводяться міжрядні обробки для боротьби з бур'яном і розпушування ґрунту. Такі обробки дозволяють забезпечити доступ повітря до кореневої системи рослин, покращують структуру ґрунту. Культивації проводяться просапними культиваторами, глибину обробки необхідно варіювати, щоб не створювалася ґрунтова підошва. Одночасно з розпушуванням, при необхідності, проводиться підживлення мінеральними добривами в прикореневій шар. У початковий період вегетації велика потреба рослин у азотних речовинах, для накопичення вегетативної маси. У період зав'язування та дозрівання плодів зростає потреба у калійних добривах. Такі підживлення дозволяють уникнути обсипання зав'язі та отримувати вищі врожаї.

Для підвищення польової стійкості, скорочення термінів дозрівання, збільшення врожаю та покращення товарного вигляду використовуються регулятори зростання І він та Емістім С.

Бур'яни

Спочатку поширені дводольні бур'яни: мар біла, щириця, лобода, ярутки, горці, дурнишник, молочай та ін. Однодольні бур'яни: просо куряче, мітлиця, мятліки та інші. Для боротьби з бур'янами на томатах застосовуються ґрунтові та страхові гербіциди. З ґрунтових гербіцидів найбільш поширений Трефлан. Він застосовується за 10-14 днів до посіву або до висадки розсади з негайним загортанням у нормі - при концентрації 24% - 2 - 4л/га, при концентрації 48% -1-2л/га. Цей препарат діє на дводольні та на злакові бур'яни. Застосовується також стомп до посіву або до висадки розсади в нормі 3-6 л/га без загортання в ґрунт.

Увага. При застосуванні ґрунтових гербіцидів можливе пригнічення насіння, що проростає, і зрідженість сходів.

Найбільш поширеним страховим гербіцидом є Зенкор:

- до висадки розсади в нормі 1,1-1,4 л/га,

- у фазу 2-4 справжніх листків томатів при посіві насінням, в нормі

0,7 л/га.

- дробовим способом на посівних томатах - 0,35 л/га до сівби або до сходів та 0,35 л/га по сходах у фазу 2-4 справжніх листків культури.

Для боротьби зі злаковими бур'янами застосовуються препарати:

Поаст - 2,5 - 4 л/га,

Тарга супер - 1 - 2 л/га,

Фюзілад Форте - 0,75 - 2 л/га,

 

Обробку проводять за бур'янами, що вегетують, у фазу 2-4 листя бур'янів. Ще раз нагадуємо, що при застосуванні будь-яких гербіцидів можливе пригнічення рослин томатів. Тому, потрібно точно витримувати норми та терміни застосування препаратів та рекомендації щодо їх застосування.

БОРОТЬБА З ШКІДНИКАМИ

Основними шкідниками томатів є: колорадський жук, совки, попелиці, трипси.

В останні роки велику шкоду посівам томатів у період від посіву до появи сходів завдають ґрунтові шкідники (дротяник, капустянка, паросткові мухи) (див. фото). Вони пошкоджують насіння та всі підземні частини рослин. Для захисту від цих шкідників, на площах без краплинного зрошення, застосовується гранульований препарат. препарату на 1 л води для замочування 250 рослин. Вносяться ці препарати локально на глибину 3-5 см, на відстані 5-8 см від кореневої системи рослини, щоб уникнути прямого контакту коріння З препаратом.

Колорадський жук

Найбільш поширений шкідник пасльонових культур. Шкодять як дорослі особини, так і личинки. Особливо шкідливі ЛИЧИНКИ 1-го та 2-го покоління.

Заходи боротьби: Для боротьби з цим шкідником в останні роки застосовується багато препаратів Хорошу ефективність показали бакові фосфорорганічні суміші з перетруєними препаратами:

Карате Зеон – 0,1 л/га + золон – 1 л/га,

Актора 25 WG - 0,06 - 0,08 кг/га,

Децис – 0,3 л/га + зоЛОН – 1 л/га,

Децис форте – 0,06 л/га + золон – 1 л/га.

З нових препаратів хороші результати отримали від застосування:

Конфідора В.Р.К. - 0,2-0,25 л/га,

Для недопущення резистентності обробки різними препаратами необхідно чергувати.

Совки

Останніми роками ці шкідники сильно ушкоджують посіви томатів. У нашій зоні поширені бавовняна, озима, підгризаюча, велика городова совка.

Боротьба з цим шкідником утруднена тим, що потрібно найточніше встановити період виходу гусениць з яйцекладки для визначення термінів обробки. Запізнення на 2-3 дні з обприскуванням призводить до того, що гусениця впроваджується в плід і боротьба зі шкідником не може. Велику роль тому може зіграти служба прогнозування. Оптимальний варіант для прогнозування та встановлення економічного порога шкідливості – це встановлення феромонних пасток. Вони дозволяють найточніше визначити період масового літа метеликів совки та встановити час виходу гусениць. Економічний поріг шкідливості бавовняної совки, якщо на 100 рослинах томатів виявляється 3-5 гусениць, або 15 яєць. У разі оптимальним є варіант обробок з періодом 14-20 днів. Це дозволяє постійно підтримувати інсектицидне тло на ділянці і до мінімуму знижує ушкоджуваність рослин.

Заходи боротьби

Найбільш ефективними є бакові суміші фосфорорганічних та піретроїдних препаратів, наприклад:

Золон – 1 л/га + карате – 0,2 – 0,25 л/га,

Децис – форте – 0,04 л/га + золон – 1 л/га,

Матч – 050 ES – 0,4 л/га,

Карате Зеон 050 CS-0,1 л/га + 1 л/га.

 

Tлі та трипси

Ці шкідники менш шкідливі. Але при великому ступені зараженості вони можуть завдати відчутної шкоди. Рослини деформуються, пригнічуються. На рослинах, ушкоджених цими шкідниками, зазвичай спостерігається посилене поширення різних грибкових та вірусних захворювань. За один сезон може бути кілька поколінь шкідників.

Заходи боротьби

Застосовуються препарати системної дії:

Золон - 1,5 л/га

Карате Зеон 050 CS-0,1 л/га,

Конфідор В.Р.К. - 0,2 - 0,25 л/га,

Актора 25 WG - 0,06 - 0,08 кг/га,

Фозалон – 1,5 л/га,

 

ХВОРОБИ ТОМАТІВ

Найбільш поширеними хворобами томатів є септоріоз, макроспоріоз, фітофтороз, бактеріальна плямистість, вірусні хвороби, альтернаріоз.

 

Фітофтороз

Вона вражає як шкідливі на вегетативну частину томатів, так і плоди. У роки, що відрізняються підвищеною вологістю, перепадами температур можлива повна загибель урожаю за дуже нетривалий період. Основні форми прояву фітофторозу на томаті – плямистість листя та стебел, бура гниль ПЛОДІВ. Хворе листя швидко засихає. На плодах хвороба проявляється у вигляді гнили, яка може початися як у полі, так і при дозріванні. За несприятливих погодних умов (підвищена вологість, різкі перепади температур) загибель рослин можлива за 2-3 дні.

Основним способом боротьби з фітофтороз є застосування хімічних препаратів. В даний час є багато різних препаратів для боротьби з фітофторою. Вони поділяються на системні та контактні.

Норми застосування системних препаратів:

Татту -3 л/га,

Акробат МЦ – 2 кг/га,

Рідоміл Голд МЦ - 2,5 кг/га,

Квадріс 250 SC - 0,6 л/га,

Метаксіл З.П. - 2,5 кг/га.

 

Норми застосування Контактних препаратів:

Дитан М45 - 1,2 - 1,6 кг,

Купроксат - 3-5 л/га,

Оксисом - 1,9-2,3 кг/га,

Обробки починають за перших ознак прояву захворювання і повторюють залежно від погодних умов через 15-20 днів. Препарати для обробки слід чергувати. Перше обприскування краще проводити системними препаратами, надалі їх краще чергувати із контактними препаратами. Восени, при зниженні температур контактні препарати мають більшу ефективність, ніж інші системні захворювання томатів менш шкідливі, ніж фітофтороз, але при сильній зараженості вони можуть завдати відчутної шкоди: істотно

зменшити врожайність, погіршити товарний вид плодів. Септоріоз – вражає в основному листя,

починаючи з нижніх, старіших. Там утворюються дрібні брудно-білі різко обмежені плями з темно-бурим обідком. У центрі обідка згодом з'являються темні

точки (пікніди). Для боротьби із септоріозом зареєстрованих препаратів немає.

Макроспоріоз- вражає листя, стебла та плоди. На листі плями сухі, округлі. На плодах плями дещо втиснуті, округлі, темно-бурі, з чорним бархатистим нальотом.

Заходи боротьби:

Дитан М45 - 1,2-1,6 кг/га,

Хлорокись міді - 2,4 - 3,2 кг/га,

Оксисом - 1,9-2,3 кг/га,

Метаксіл З.П. - 2,5 кг/га,

Проти альтернаріозу зареєстровані препарати:

Квадріс в нормі 0,6 л/га,

Метаксіл З.П. - 2,5 кг/га,

В останні роки широко почали поширюватися вірусні хвороби – мозайка, стрик, стовбур.

 

Мозаїка- вірусне захворювання, вражає листя та плоди. Прояв - мозаїчне забарвлення листя, чергування світло-зелених із нормально забарвленими ділянками. На плодах мозаїка проявляється у нерівномірному їх фарбуванні при дозріванні, при цьому губляться смакові якості та товарний вигляд.

Стрик- вірусне захворювання, що виявляється на листі, стеблах та плодах у вигляді некрозу та деформації всіх органів. На листі з'являються червоні некротичні плями неправильної форми, зазвичай дрібні, але при сильному ураженні зливаються і викликають засихання листя. Уражені плоди деформуються, твердне і розтріскуються.

Стовбур. Головні форми прояву - позеленені квітки та "одеревіння" плодів. Плоди у квітках не зав'язуються. При пізнішому зараженні, якщо частина плодів зав'язалася до

Поява хвороби, плоди розвиваються жорсткими, несмачними, непридатними до вживання.

Заходи боротьби проти вірусних захворювань утруднені. Ефективних хімічних препаратів проти цих хвороб немає. Тому боротьба полягає у своєчасному виявленні уражених рослин та механічному їх видаленні, термічній обробці посівного матеріалу, захисті рослин від смокчучих шкідників.

 

Полив томатів

Томати, як і інші овочеві культури, дуже чутливі до нестачі вологи у ґрунті. Тому режиму вологості у ґрунті слід приділяти велику увагу. Критичним періодом для томатів є зав'язування плодів. Зрошувальна норма для томатів становить від 3000 до 4000 м3/га на сезон залежно від наявності вологи у ґрунті.

Існує три основні способи поливу: полив по борознах, дощування, краплинне зрошення.

Полив по борознах є найстарішим способом. Цей метод має свої переваги та недоліки. Вода при такому поливі доставляється безпосередньо до коріння, що сприяє кращому використанню рослинами. Найменше поширюються хвороби, тому що на надземну частину рослин волога не потрапляє. Однак дуже важко досягти рівномірного розподілу води по всій площі, що призводить до її перевитрати. На легких піщаних та супіщаних ґрунтах відбувається велика фільтрація води, що також призводить до втрат. Такий

Спосіб вимагає ретельного планування поверхні ґрунту і досить трудомісткий.

Дощування дозволяє більш рівномірно розподіляти вологу на поверхні, регулювати поливні норми. Але на рослинах більше поширюються хвороби через випаровування вологи з поверхні ґрунту.

Полив по борознах і дощування, зі збільшенням зрошувальних норм, можуть викликати вторинне засолення ґрунту, що робить його непридатним для сільськогосподарського виробництва.

Крапельне зрошення є в даний час найпрогресивнішим способом поливу. У цьому поливі досягається найбільш рівномірний розподіл вологи для культурних рослин. Вода доставляється безпосередньо до кореневої системи. Разом з поливом є можливість проводити підживлення рослин мінеральними добривами з точним регулюванням доз споживання, що дозволяє регулювати зростання та стан рослин, заощаджує кошти на придбання таких добрив.

Є можливість проводити боротьбу із ґрунтовими шкідниками. Недоліком цього способу поливу є дорожнеча обладнання. Тому технологія вирощування має бути відпрацьована та виконана у повному обсязі, для того щоб отримати максимальний урожай та окупити витрати.

 

РОЗДІЛ ТОМАТІВ НА КРАПЕЛЬНОМУ ЗРОШЕННІ

Найбільш прогресивною технологією є вирощування томатів на краплинному зрошенні.

За цієї технології можливе найточніше регулювання споживання вологи, мінеральних елементів живлення рослинами. Всі елементи, необхідні для вирощування томатів при цій технології, вносяться безпосередньо в коренеживаний шар ґрунту. Оптимальна схема вирощування томатів на краплинному зрошенні 1,2+ 0,6 м. Краплинна трубка при цьому укладається на відстані 1,8 метра один від одного. Кількість рослин на 1 га за такої схеми становить-33,5 тисяч. Система крапельного зрошення монтується до сівби або висадки розсади. Крапельна трубка укладається разом з посівом переобладнаною сівалкою або відразу після посіву вручну.

Це дозволяє відразу після посіву почати поливи і отримати гарантовані сходи.

При вирощуванні помідорів розсадою укладання трубки краще проводити переобладнаним культиватором одночасно з нарізкою маркерних борозен. При вирощуванні розсадою полив необхідно почати до висадки розсади, щоб рослини висаджувати в добре зволожений грунт. Це дозволяє покращити приживаність розсади та уникнути зрідженості.

Залежно від якості системи краплинного зрошення трубка може укладатися в ґрунт на глибину 4-5 см або по поверхні ґрунту. Однією з проблем овочівництва є

боротьба з ґрунтовими шкідниками (ведмедка, дротяник та ін.). Вони пошкоджують кореневу систему рослин і одночасно краплинну трубку або стрічку. За допомогою краплинного зрошення можна проводити боротьбу з такими шкідниками внесенням інсектицидів в краплинну систему. Така обробка проводиться, якщо чисельність ґрунтових шкідників перевищує економічний поріг шкідливості. Це дозволяє захист рослин і самої краплинної системи. Визначають кількість ґрунтових шкідників за допомогою розкопок ґрунту. Робиться розріз ґрунту на глибину 1 метр, грунт просівається на решітках і проводиться облік усіх шкідників. Це дозволяє зробити прогноз розвитку багатьох шкідників на цей сезон і спрогнозувати обробки.

Якщо кількість ґрунтових шкідників перевищує економічний поріг шкідливості відразу після укладання трубки або стрічки необхідно провести протравлення ґрунту інсектицидами:

Базудін - 1,5 л/га,

Золон - 1л/га,

Кемідім к.е. - 1,5 л/га,

Фозалон к.е. - 1,5 л/га,

БІ-58 (новий) – 1,5 л/га.

Таке оброблення виконується за допомогою Інжектора з поливною водою. При великій заселеності ґрунту дротяником можливе пошкодження плодів томатів 1-го пензля, що лежать на поверхні ґрунту. Тому перед початком дозрівання томатів обробку проти ґрунтових шкідників необхідно повторити через інжектор з поливною водою.

Недоліком системи трубки у ґрунті є те, що утруднена механізована обробка між рядами всередині рядка.

Утруднено і ручне прополювання через загрозу пошкодження трубки. Якщо трубка розташовується на поверхні ґрунту, такі обробки можна проводити. Трубка у своїй зсувається убік вручну, чи культиваторі обладнується пристосування її підйому перед

лапою та повторним укладанням на поверхню ґрунту.

 

СИСТЕМА ПОДОБРІВ

Система добрив розробляється виходячи з ґрунтового аналізу.

Фосфорні добрива вноситься у повній дозі восени перед оранкою або навесні перед культивацією. Це з тим, що основні фосфорні добрива важкорозчинні у питній воді, а розчинні комплексні добрива дорогі. Звичайно, оптимальним є застосування комплексних добрив, які підібрані для певних груп культур і збалансовані за вмістом поживних речовин. Для здешевлення собівартості продукції застосовують дешевші добрива.

Калійні добрива можна застосовувати дрібно- 50% вноситься з осені під оранку, решта вноситься протягом вегетаційного періоду відповідно до потреби рослин за термінами вирощування (система додається).

Азотні добрива вносяться протягом вегетаційного періоду за потребою рослини. Підживлення рекомендується проводити з кожним поливом, у такому разі поживні речовини використовуються найбільш оптимально (система добрив додається). У період масового цвітіння та закладки врожаю ефективнішим є внесення комплексних добрив типу Терра, Кристаллон. Система захисту рослин від шкідників та хвороб не відрізняється від

традиційної, крім боротьби з ґрунтовими шкідниками (див. вище).

Поливна норма у критичні періоди повинна становити 50-60 м3/га на день, а на початку поливного сезону вона може варіювати від 10 до 30 м3/га на день, залежно від ППВ (гранична польова вологоємність).