Церкоспороз

Церкоспороз поширений у всіх районах вирощування моркви. Перші ознаки хвороби виявляються в середині літа на листках і стеблах. На уражених листках утворюються численні округлі світло-коричневі плями зі світлим центром. Поступово плями збільшуються, бліднуть, краї листків скручуються. У вологу погоду з нижнього боку листка в місцях плям утворюється сіруватий наліт, що складається зі спороношення гриба. На черешках листків і стеблах плями довгасті й злегка вдавлені. За інтенсивного розвитку хвороби уражені ділянки збільшуються в розмірах, листки чорніють і загнивають. Унаслідок цього коренеплоди формуються дрібними та зморщеними.

У період вегетації рослин патоген поширюється конідіями за допомогою вітру, води або під час догляду за рослинами. Сприятливими умовами для розвитку церкоспорозу с тепла й волога погода, тому хвороба часто трашіяється на вологих і погано дренованих ділянках. Для інфікування листкам потрібно як мінімум 12-годинне зволоження за температури +20...+30 °С. За оптимальних умов симптоми хвороби можуть з'являтися на 3-5-й день. Молоді листки уражаються сильніше. Хвороба спричиняє зменшення асиміляційної поверхні листків, за сильного ураження навіть їх відмирання, що знижує приріст коренеплодів. Джерело інфекції – уражені рослинні рештки.

Щоб обмежити розвиток хвороб моркви в період вегетації, насамперед здійснюють профілактичні заходи. Зокрема, моркву' слід розміщувати на ділянках із легшими та більш водопроникними ґрунтами, що перешкоджас розвитку гнилей.

Гній уносять під попередник, оскільки свіжі органічні добрива, що внесені безпосередньо під моркву, ведуть до розгалуження коренеплодів. Вапнування кислих фунтів, унесення суперфосфату' й калійних добрив підсилюють стійкість рослин до основних хвороб. Для вирощування слід застосовувати гібриди, що характеризуються підвищеною стійкістю до хвороб.